Важливу роль для виявлення перспективи розвитку шкільної бібліотеки має аналітична діяльність, аналіз існуючої практики та рівня роботи бібліотеки. Суть бібліотечного моніторингу – спостереження за змінами в роботі бібліотеки, інноваційними процесами. Це дає змогу оцінити рівень бібліотечної діяльності і із урахуванням цих даних, планувати розвиток окремих напрямків роботи бібліотеки, проаналізувати динаміку розвитку показників діяльності бібліотеки, визначити шляхи поліпшення інформаційно-методичного обслуговування користувачів. Джерелами отриманої інформації є різноманітна бібліотечна документація: планова, звітна, інформаційна, а також матеріали серіалів, конференцій та інших заходів, які проводить бібліотека.

В ході моніторингового дослідження вирішувались такі завдання:

оцінка ефективності та якості діяльності бібліотеки;

виявлення інформаційних потреб користувачі в бібліотеки;

вивчення перспективних напрямків розвитку бібліотеки як сучасного інформаційно-методичного центру.

У 2010-2011 навчальному році в бібліотеці ХЗШ №153 було проаналізовано динаміку розвитку фонду галузевої і програмної літератури, читацького попиту. Проведено дослідження серед учнів «Яким пріоритетам у розвитку шкільної бібліотеки Ви віддали б перевагу?». Проведено аналіз використання педагогічними працівниками інформаційних фондів бібліотеки, районних, міських, бібліотек, МБА.

Дані моніторингу свідчать про те, що розвиток фонду підручників є стабільними. Темпи розвитку фонду галузевої та програмної літератури дещо знижені внаслідок недостатнього фінансування. Але фандрайзінг, залучення позабюджетних коштів сприяють розвитку фонду: станом на 01.01.2010 р. – 5609 примірників, в порівнянні з 4962 примірниками на 01.01.2005 р. Аналіз читацького попиту свідчить про те, що 41% складає попит на художню і програмну літературу; 22% - попит на природознавчі літературні джерела. Цей достатньо високий відсоток, порівняно з аналогічними даними районної дитячої бібліотеки, зумовлений інтересом учнів до предметів природничого циклу у зв’язку з роботою в рамках Малої Академії Наук, ліцейською навчально-дослідницькою діяльністю. 16% - складає попит на суспільно-політичну літературу. Розвитку цього інтересу сприяє робота шкільної молодіжної організації «Сходинки», Євроклубу «Веселка», діяльність якого націлена на вирішення проблем соціалізації старшокласників. 12% - складає попит на технічну літературу.

За результатами експрес-опитування викладачів переважна більшість учасників (53%) працюють з інформаційним фондом шкільної бібліотеки, 14% - звертаються до послуг МБА, 9% - користуються фондами методкабінетів, 11% респондентів використовують інформаційні фонди районних, міських, обласної бібліотек (Рис. 1).

Рис. 1 Моніторингові дослідження джерел задоволення інформаційних потреб

Педагогічні працівники мають різні інформаційні потреби. В ході моніторингу з’ясувалися найбільш ефективні форми інформування педагогічних працівників школи (Рис 2).

Рис. 2 Ефективні форми інформування педагогічних працівників

Найчастіше педагогами використовується інформація:

- про нові методи та інтерактивні технології навчання;

- про сучасні методики викладання предметів різних циклів;

- про ефективні методи контролю знань, вмінь та компетенцій учнів;

- по краєзнавству та народознавству тощо.

Зазначимо, що викладачі віддають перевагу індивідуальному (45%)та груповому (38%) інформуванню; тільки 16% респондентів задовольняє інформування на педагогічних радах та інших зборах.

Таким чином, за результатами вивчення процесу інформування суб’єктів навчального процесу, можна зробити висновок про те, що в роботі ХЗШ №153 існує система комплектування книжного фонду, керування читанням користувачів бібліотеки, забезпечуються умови для задоволення інформаційних потреб педагогічного колективу.

Моніторингове дослідження «Дитяче читання»

Моніторінгове дослідження " Дитяче читання" було проведено з 1.12.11.р. по 1.02.12.р.
1. У молодших класах читання, крім програмового, характерне для переважної більшості дітей: частка учнів молодшого віку, які не прочитали за останні 3 місяці жодної книги, склала лише 3%. Інтенсивніше читання характерне для дівчат. Найвища частка активних читачів – серед опитаних – дівчатка. Бібліотекою теж активніше користуються дівчатка: майже три п’ятих їх (74%) ходять у бібліотеку, серед хлопчиків – 57%. Частка учнів молодших класів, що користуються бібліотекою, плавно росте з віком: якщо в першому класі не ходить у бібліотеку майже половина учнів (48%), то серед учнів 4-го класу таких вже менше чверті (23%). Діти, що читають багато, значно частіше ходять у бібліотеку.

2. Частка не читаючих серед учнів середніх класів 10%. На інтенсивність читання дітей цього віку явно впливає розмір домашньої бібліотеки батьків: чим більше тим частіше діти читають. Дівчатка і в цьому віці читають частіше, ніж хлопчики.

3. До 9 класу інтенсивність читання знижується. Ми припускаємо, що це пов’язано не тільки і настільки з посиленням інших видів відпочинку, зокрема інтересом до кіно, комп’ютера, Інтернету, спілкуванню з однолітками, але й із загостренням особових проблем, погіршенням відносин із батьками.

4. Читання учнів середніх класів мотивоване переважно власним інтересом, любов’ю до читання: в середньому 72% учнів 5-9 класів говорять, що їм подобається читати. Проте з віком в учнів наростає відношення до читання як примусового і нудного заняття, яке нікому не потрібне.

Ми припускаємо, що це, серед іншого, пов’язано з дефіцитом літератури для підлітків у вітчизняному книговиданні і перш за все з браком книг про сучасне життя,про гострі проблеми перехідного віку.

5. Серед книг різних типів і жанрів у учнів середніх класів лідирують пригодницька література (її люблять читати 53% опитаних); фантастичні, «чарівні» книги (50%); веселі, смішні книги (46%). Третина опитаних люблять читати страшні, таємничі книги, трохи більше чверті (28%)- цікаву, пізнавальну літературу, близько однієї п’ятої – романтичні книги, книги про любов (серед дівчаток – 34%), а також книги про війну, битви полководців (33% серед хлопчиків). Авторитет батьків ,вчителів,бібліотекаря ,які рекомендують книги ,з віком учнів падає .Навпаки ,рекомендації однолітків,друзів стають все більш значущими,особливо для дівчаток .Переважна більшість учнів середніх класів записано в бібліотеку-найчастіше в шкільну(59%).Хлопчики помітно активніше дівчаток грають у комп’ютерні ігри – цим зайняті ,за їхніми зізнаннями ,79% хлопчиків і 59% дівчаток .

6. У сім’ях ,про яких діти говорять ,що у них «всі читають », молодше покоління не тільки читають частіше ,але частіше і купує книги ,частіше користується всіма типами бібліотек .Тут вища авторитетність читацьких рекомендацій товаришів ,батьків,вчителів,бібліотекаря ,але вища здатність самому вирішувати ,що вибрати для читання. Проте найважливіше ,що тут інші взаємостосунки в сім’ї .У читаючих сім’ях ,де у батьків вищій рівень освіти і вища готовність дати якіснішу освіту своїм дітям ,школярі помітно частіше описують відносини з батьками як дружні ,тоді як не читаючих частіше виникає нерозуміння ,сварки,особливо часто-через навчання ,побудові проблеми,погану поведінку учнів .

7. Між різними складовими культурного капіталу сім’ї спостерігається виразний зв’язок .Якщо в середньому домашні бібліотеки ,у яких понад 100 книг мають 12% сімей опитаних, то серед батьків ,охочих дати своїм дітям більш спеціалізовану ,якісну освіту і,в цьому зазначенні , інвестуючи свої гроші , знання , зв’язки у майбутнє , такі сімейні бібліотеки мають в своєму розпорядженні 20% . Більш активні такі батьки і у власному читанні : 29% їх прочитали за останні три місяці більше 7 книг (серед батьків «звичайних» учнів – 18% ) . Більшість батьків вважає , що їх діти читають менше, ніж вони самі читали в цьому віці , причому батьки більш старших дітей відчутно критичніші по відношенню до своїх спадкоємців . Але при оцінці інтенсивності читання своїх дітей і їхніх однолітків майже половина опитаних батьків ( 44%) вважають, що їхні діти читають приблизно стільки ж, скільки їх однолітки,тобто критично відносяться до всього молодшого покоління .

8. Батьки старших дітей частіше за дітей середнього побоюються «поганого » впливу комп’ютера на читанні , розумовий розвиток і дозвілля їхніх дітей. Тим часом , одержанні нами дані показують , що діти які регулярно користуються Інтернетом , не рідко бувають більш активні і перебірливі в читанні .